Велике атомне крадівництво

11 лютого 2025 року Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №11392, який дозволяє НАЕК "Енергоатом" придбати у болгарської компанії НЕК ЕАД обладнання для будівництва енергоблоків №3 та №4 Хмельницької атомної електростанції. Верховна Рада України проголосувала за виділення 1 мільярда доларів на цю закупівлю. За це рішення проголосували 261 народних депутатів із 338 присутніх на засіданні.

Результати голосування по фракціях:

• "Слуга народу": 190 голосів "за"
• "Батьківщина": 15 голосів "за"
• "Платформа за життя та мир": 16 голосів "за"
• "Відновлення": 12 голосів "за"
• "За майбутнє": 9 голосів "за"
• "Довіра": 14 голосів "за"
• Позафракційні: 5 голосів "за"

Фракції "Європейська солідарність" та "Голос" не дали жодного голосу на підтримку цього законопроєкту.

Депутати від різних регіонів України також брали участь у голосуванні. Наприклад, від Житомирщини законопроєкт підтримали Ігор Герасименко, Тетяна Грищенко, Богдан Кицак, Сергій Кузьміних та Дмитро Костюк.

Від Львівщини "за" проголосували Юрій Камельчук, Ростислав Тістик та Святослав Юраш.

Від Івано-Франківщини закон підтримали Ігор Фріс, Василь Вірастюк, Олександр Матусевич, Володимир Тимофійчук, Олег Марусяк, Едуард Прощук, Зіновій Андрійович та Андрій Іванчук.

Від Кіровоградщини "за" проголосували Олександр Дануца, Ігор Мурдій, Юрій Кузбит, Богдан Торохтій та Олег Воронько.

Від Черкащини підтримали рішення Олег Арсенюк, Андрій Стріхарський, Артем Культенко, Артем Нагаєвський, Роксолана Підласа, Сергій Швець та Василь Німченко.

Таким чином, законопроєкт отримав підтримку більшості присутніх депутатів та був ухвалений Верховною Радою України.

Фінансові аспекти угоди

Хоча в самому законі не зазначена сума контракту, експерти вказують, що йдеться про сотні мільйонів євро. Парламент Болгарії дав дозвіл на проведення перемовин з продажу обладнання за мінімум 600 млн євро.

Деякі експерти та народні депутати стверджують, що загальна вартість цього проєкту може перевищити 1 мільярд доларів.

Критика та підозри у корупції

Центр протидії корупції назвав це голосування "аферою зі злиттям щонайменше 600 млн євро на закупівлю російських атомних реакторів". Вони зазначили, що більшість депутатів, які підтримали законопроєкт, є представниками фракції "Слуга народу".

Народна депутатка Вікторія Сюмар охарактеризувала це голосування як "найбільшу корупційну схему з російськими атомними реакторами на суму понад мільярд євро в країні, яка стікає кров'ю у війні з росіянами".

Крім того, експерти застерігають, що закупівля російських реакторів під час війни з Росією є вкрай небезпечною та може негативно вплинути на енергетичну безпеку України.

Позиція Президента Зеленського

Президент Володимир Зеленський публічно підтримав ухвалення цього закону, зазначивши, що добудова енергоблоків на Хмельницькій АЕС дозволить Україні відмовитися від імпорту електроенергії у зимовий період та допоможе стримувати зростання тарифів на електроенергію для населення.

Однак, враховуючи значні фінансові витрати та можливі корупційні ризики, виникають питання щодо доцільності та прозорості цієї угоди. Необхідний ретельний контроль за використанням виділених коштів, щоб запобігти можливим зловживанням та забезпечити їхнє цільове використання в інтересах держави та її громадян.

Таким чином, ситуація вимагає пильної уваги з боку громадськості та відповідних органів для забезпечення прозорості та ефективності прийнятих рішень.

Владико, надаю оновлену інформацію щодо закупівлі російських ядерних реакторів у Болгарії, відому як «Велике атомне крадівництво».

Фінансові аспекти угоди

Сума угоди оцінюється у 600 мільйонів євро. Депутат Олексій Гончаренко назвав ініціативу влади щодо придбання російських реакторів «якимось сюром».

Критика та підозри у корупції

Депутат Ярослав Железняк висловив занепокоєння щодо цієї угоди, назвавши її «однією з найбільших корупційних оборудок». Він зазначив, що десятки мільярдів гривень, зібраних за рахунок підвищення податків і тарифів для населення, будуть спрямовані на придбання російських реакторів через Болгарію.

Железняк також вказав, що ці кошти могли б бути використані для підтримки армії, але замість цього, за його словами, бізнесмен Тимур Міндіч та міністр енергетики України Герман Галущенко прийняли інше рішення.

У зв'язку з цим виникають підозри, що частина виділених коштів може бути спрямована на особисті криптовалютні рахунки, пов'язані з вищими посадовими особами, включаючи президента Володимира Зеленського та голову Офісу президента Андрія Єрмака.

Ця ситуація викликає серйозні питання щодо прозорості та доцільності використання державних коштів, особливо в умовах війни з Росією. Необхідний ретельний контроль за використанням виділених коштів, щоб запобігти можливим зловживанням та забезпечити їхнє цільове використання в інтересах держави та її громадян.